У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.11.2020р. у справі №154/3443/18 зроблено висновок про те, що наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.

У цій справі позивач просив суд стягнути борг за договором позики. Факт отримання відповідачем грошових коштів за договором позики позивач підтвердив наявним у нього оригіналом розписки боржника.

Верховний Суд вказав, що розписка позичальника є доказом не лише укладення договору позики, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Доводи відповідача у цій справі про погашенням ним боргу за відповідним договором позики не були прийняті до уваги судами з наступних підстав. Статтею 545 Цивільного кодексу України визначено, що прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане.